Рік Європейського акта про доступність: Carrefour під щоденною астрентою, німецькі претензії, шведські перевірки

Обов’язки Європейського акта про доступність почали застосовуватися 28 червня 2025 року. Одинадцять місяців після цього розмова про правозастосування залишалася гіпотезою, частину якої продавали разом із накладками-«віджетами доступності». Гіпотезою вона бути перестала 4 червня 2026 року, коли французький суд зобов’язав одного з найбільших рітейлерів Європи зробити свій сайт і застосунок повністю доступними протягом шести місяців, під грошовим примусом за кожен день прострочення.

Рішення варто читати уважно з двох причин. По-перше, найчастіше повторюване про нього твердження є хибним. По-друге, мотивування переноситься на будь-який інтернет-магазин, що перевищує національні порогові показники обороту.

Що саме постановив суд у Кані

Позивачами були дві організації людей з інвалідністю, apiDV і Droit Pluriel, за підтримки об’єднання юристів Interet a Agir. Послідовність подій за їхніми ж публічними заявами така.

У викладі позивачів зафіксовано, що Carrefour жодного разу не заперечувала, що підпадає під обов’язок. Її захист будувався на тому, що вона вже виконує 71% критеріїв французького довідника RGAA. Відповідь судді і є тим формулюванням, за яким справу пам’ятатимуть: відповідний сайт електронної комерції не може бути доступним лише трохи, він має бути доступним повністю. Доступність кваліфіковано як зобов’язання результату. Якщо компанія обрала вимірювати себе за RGAA, виконати треба 100% застосовних критеріїв – так само, як пандус має покривати 100% сходинок, а не більшість із них.

Розмір астренти – 500 євро за кожен день прострочення – наводить профільна преса, зокрема видання Faire Face. Заява самих позивачів підтверджує шестимісячний строк і наявність астренти, але суми не називає, тож ставтеся до цифри як до якісної журналістики, а не як до тексту, який ви прочитали в ухвалі.

Астрента – це не штраф, і різниця має грошовий вимір

Майже всі англомовні перекази назвали це штрафом. Це не штраф. Астрента у французькому процесі – примусовий захід: сума, що нараховується за кожен день, доки присуджену дію не виконано. Наслідків три, і вони змінюють спосіб моделювання ризику.

• Її не платять, якщо виконали. Укладіться в шість місяців – і не нарахується нічого. Штраф карає за те, що вже сталося; астрента оцінює прострочення наперед.
• Вона накопичується з часом, а не з тяжкістю. Кількість дефектів доступності на добову ставку не впливає. Впливає лише календар.
• Її встановлює суд за заявою позивачів, а не наглядовий орган. Немає регулятора, з яким можна узгодити план усунення. Цей шлях закрився в момент подання позову.

Для великої мережі 500 євро на день – не стримувальний чинник. Стримує саме рішення, шестимісячний відлік і той факт, що суд прямо сказав: часткова відповідність відповідністю не є.

Чому Лілль вирішив інакше

Відмова у справі Auchan 5 травня 2026 року не суперечить Кану, а показує, що у Франції діють дві правові підстави з різними порогами: декрет на виконання закону про інвалідність 2005 року, який працює приблизно від 250 мільйонів євро середнього річного обороту, і норма споживчого кодексу на виконання Акта про доступність, яка працює від 2 мільйонів євро для онлайн-продавців. Лілль вирішував справу за першою підставою, а дочірня компанія Auchan була нижче того порога. Позивачі оскаржили це в апеляційному суді Дуе.

Для середнього продавця висновок незручний: саме двомільйонний поріг ловить звичайні інтернет-магазини, і мотивування Кана про повну відповідність прив’язане саме до нього.

Німеччина працює у два потоки одночасно

Поширена у 2026 році теза звучала так: у Німеччині регулятора немає, примус іде через претензії конкурентів. Це правда наполовину, і бракує саме важливої половини.

Регулятор є. Marktueberwachungsstelle der Laender fuer die Barrierefreiheit von Produkten und Dienstleistungen – спільний орган усіх шістнадцяти федеральних земель із осідком у Магдебурзі – розпочав роботу наприкінці вересня 2025 року і здійснює адміністративний нагляд за ринком.

Паралельно з початку 2026 року німецькі компанії почали отримувати Abmahnung – досудові претензії, звичний інструмент німецького конкурентного права. У них стверджується, що порушення доступності є водночас порушенням правил недобросовісної конкуренції. За узагальненням німецьких юридичних коментаторів, жоден суд поки не вирішив, чи є закон про доступність нормою ринкової поведінки у розумінні параграфа 3a закону про недобросовісну конкуренцію, а це передумова для всієї конструкції. Перших рішень очікували у другій половині 2026 року. Доки їх немає, німецька претензія з підстав доступності – це вимога з невизначеною правовою основою. Саме тому листи розсилають масово і саме тому платити за таким листом без консультації – поганий рефлекс.

Швеція перевіряє вибірками

Нагляд у Швеції передано PTS, органу з питань пошти та телекомунікацій. Підхід – планова вибірка, а не переслідування за скаргами: нагляд за доступністю електронної торгівлі відкрито у 2025 році, а у березні 2026 року додано ще одинадцять справ, унаслідок чого загальна кількість сягнула двадцяти восьми, а наступні партії оголошуються поетапно.

Широко цитують цифру близько 124 скарг, отриманих PTS, із розподілом приблизно 110 щодо послуг і 14 щодо продукції. Отримати її безпосередньо зі сторінки PTS нам не вдалося, тож ставтеся до неї як до повідомленої, а не підтвердженої. Суть від цього не залежить: PTS сам зазначає, що вхідні скарги впливають на вибір об’єктів нагляду, тобто одна добре задокументована скарга здатна внести конкретного продавця до опублікованого переліку перевірок.

Чи стосується це компанії, зареєстрованої не в ЄС

Питання ставлять першим, і відповідь залежить не від місця реєстрації, а від того, кому ви продаєте. Акт про доступність побудовано навколо продукції, розміщеної на ринку Союзу, і послуг, що надаються споживачам у Союзі. Юрисдикція продавця в цій конструкції не є критерієм відсікання. Практичний тест такий самий, як у справах про споживче право: чи спрямована пропозиція на споживачів у державі-члені. Дивляться на зони доставки, мову інтерфейсу, валюту, способи оплати та доменне ім’я.

Звідси два робочі висновки для українського бізнесу. Перший: якщо ви маєте окрему мовну версію під ринок ЄС, приймаєте оплату в євро й доставляєте в державу-член, обов’язок доступності стосується саме цієї версії, а не «сайту взагалі». Другий: якщо ви розробляєте сайти для замовників із ЄС, вимога переходить у площину договору. Замовник відповідатиме перед своїм національним органом чи судом, а джерелом дефекту буде ваш код. Формулювання про відповідність EN 301 549 у технічному завданні коштує дешевше, ніж переробка під судовим строком.

За яким стандартом вас насправді міряють

Технічним орієнтиром для Акта про доступність у Європі є EN 301 549. Чинна версія 3.2.1 від березня 2021 року інкорпорує WCAG 2.1 рівня AA. Проєкт версії 4.1.0 було винесено на публічне обговорення в листопаді 2025 року, а версію 4.1.1, узгоджену з WCAG 2.2 рівня AA, очікують до цитування в Офіційному віснику; найчастіше постачальники рішень із доступності називають жовтень 2026 року. Станом на початок серпня 2026 року цього не сталося, тож чинними лишаються 3.2.1 і WCAG 2.1 AA. Плануйте під 2.2, але не кажіть раді директорів, що 2.2 вже є юридичним тестом.

WCAG 3.0 значно далі, ніж підказує номер версії. Робочий проєкт W3C від 3 березня 2026 року прямо зазначає, що попереду ще кілька років роботи. Це не орієнтир відповідності для бюджету на 2026 чи 2027 рік.

Що з цим робити

Узагальнюється саме мотивування Кана. Відсоток відповідності – це артефакт управління проєктом, а не заперечення. Якщо аудит показує 71%, правильне прочитання таке: решта 29% і є вся юридична експозиція, а сама цифра є доказом того, що ви знали.

• З’ясуйте, який національний поріг ловить саме вас. Тести за оборотом і винятки різняться між державами-членами, і сторінка Комісії про Європейський акт про доступність є відправною точкою перед національним правом.
• Ставтеся до декларації про доступність як до документа, який читатиме позивач. Часто саме там уперше письмово з’являється відсоток.
• Лагодьте шлях покупки раніше за маркетингові сторінки. Усі справи вище стосуються купівлі, а не перегляду.
• Тестуйте допоміжними технологіями, а не лише автоматичними сканерами. Автоматика ловить меншість критеріїв, а непомічені нею зазвичай і зупиняють оформлення замовлення.
• Зафіксуйте дату кожного аудиту і що саме виправлено після нього. У забезпечувальному провадженні суд оцінює не наміри, а те, що змінилося між вимогою про усунення і засіданням.
• Не покладайтеся на накладку, що обіцяє відповідність одним рядком коду. Жодна зі справ, описаних вище, не була вирішена на користь відповідача через наявність такого віджета, а французький суд оцінював саме фактичну поведінку інтерфейсу.

Наш огляд вимог доступності та їхньої цінності для бізнесу покриває базу, а матеріал про когнітивну доступність – ті критерії, до яких автоматичні інструменти не дістають. Якщо ви продаєте на ринок із власними нашаруваннями правил, взаємодія режимів ускладнюється швидко: розбір того, що має виконувати болгарський інтернет-магазин у 2026 році, є практичним прикладом кількох режимів на одній картці товару.

Для магазину це передусім задача оформлення замовлення, а вже потім юридична, і саме так ми до неї підходимо, коли робимо інтернет-магазини, і так само йшла перебудова в проєкті 24konsultant. Контентні сайти несуть той самий обов’язок з іншою поверхнею відмов, і це вже питання корпоративного сайту.

Матеріал узагальнює опубліковані заяви сторін судових справ, сторінки регуляторів і документи стандартів станом на серпень 2026 року. Це не юридична консультація: національна імплементація Акта про доступність відрізняється настільки, що відповідь для вашої компанії залежить від того, де ви продаєте.